Історія Бельгійська вівчарка тервюрен – це одна із традиційних бельгійських порід. До них відносяться: власне, тервюрен (довгошерсті, сіро-чорні, палеві або руді); грюнендаль (довгошерсті, чорні); лакенуа (жорстокість); малинуа (короткошерсті). Фактично, собаки, подібні до бельгійських вівчарок здавна росли і розвивалися на цій території, проте, певного моменту собаководи вирішили провести дослідження, і виділити основні типи собак. Проте саме заводчики згодом розділили бельгійську вівчарку на чотири основні типи. Зокрема порода тервюрен має свою власну історію. Назва породи, відома на батьківщині як Chien de Berger Belge, походить від села Тервурен, де мешкав заводчик на ім’я М. Ф. Корбіл. На початку 20-го століття він подумав, що можна схрестити чорних і палевих собак з метою стандартизації сучасного тервюрена. Тервюрен – собака справді універсальна. До того, як індустріальна епоха всерйоз захопила Бельгію, ці вихованці справді були дуже потрібні людям, і насамперед фермерам. Просто тому, що фермерських господарств ще було досить багато, і вони потребували як надійного охоронця територій, так і собаки, яка могла б допомагати у випасі худоби на пасовищах. Коли все-таки через розвиток промисловості кількість фермерських господарств скоротилася, тервюрен залишився сторожовим псом і компаньйоном для пересічних жителів, які ведуть фермерську діяльність, ще, він був затребуваний на скотарях. В даний час тервюрен, крім перерахованих вище функцій, також використовується як поліцейські собаки K-9, в прикордонних та інших військах, в пошуково-рятувальних операціях, і як собаки для інвалідів. Крім того порода тервюрен – це чемпіони на виставках собак зі спритності, а також у випробуваннях на послух та випасання худоби. Тервюрен – це великі собаки з пропорційною, м’язистою статурою. Голова помірно довга, очі середнього розміру, злегка мигдалеподібні, темно-карі. Вуха трикутні та прямі. Кінцівки середньої довжини, хвіст пухнастий, довші від середнього. Шерсть коротка на голові, але вже на решті тіла довга, особливо на шиї та грудях, де вона утворює комір. Забарвлення сіро-чорне, палеве або руде. Порода собак тервюрен має дуже добрий і відкритий характер, особливо стосовно своєї сім’ї. Це справді ідеальний компаньйон і прекрасний друг для людини у будь-якому віці, який завжди радий буде допомогти всім, що в його силах. У цих собак чудовий інтелект, вони чудово розуміють людину, дуже кмітливі, завжди відчувають обстановку в будинку і, при правильному вихованні, завжди знають, що можна робити, а чого не можна. Завдяки відмінній пам’яті запам’ятовують безліч команд, більше того, якщо собака добре навчена вона просто часто розуміє, що від неї хочуть, і робить все як треба. Поводяться шляхетно, розумно і стримано, з незнайомцями не виявляють агресії, але й не надто доброзичливі. Принаймні, якщо це не друг сім’ї, якого вихованець добре знає. З іншого боку, багато залежить саме від виховання, і вміння господаря максимально ефективно соціалізувати свого собаку. Хоча, як правило, порода добре сприймає процес навчання і прагне догодити господареві. Проте, тервюрен має дуже високий рівень енергії, що не дивно для собаки, яка цілими днями пасла овець та корів на гірських пасовищах. Тут дуже важливо спрямувати енергію в потрібне русло, інакше незалежний характер може призвести до складнощів. Ви повинні пам’ятати, що собаки-пастушки часто проводили чимало часу далеко від господаря, і повинні були приймати самостійні рішення. Крім того, не забувайте, що вам обов’язково доведеться забезпечити тварині належний рівень фізичного навантаження, а саме тривалі прогулянки, біг, активні ігри. Якщо високий рівень активності ви забезпечити не зможете, і собака протягом дня сидітиме вдома одна, і вигулюватимете ви її вранці 5 хвилин і ввечері 10, закінчиться це тим, що вона почне гризти меблі, розкидати речі і взагалі її характер зіпсується. Потрібно чітко розуміти, що собака потребує тісного взаємозв’язку з господарем, і підійде не всім. Вам справді доведеться проводити з нею чимало часу. Тервюрен досить чутливі в емоційному плані, тому гостро відчувають негатив у свій бік, що, згодом, накопичується і дає свої плоди. Дітей сприймають добре, вони люблять їх за умовчанням, можуть бути непоганою нянькою, тому що відчувають за них свою відповідальність. Як і багато інших собак, іноді можуть покусувати дітей за п’яти, і намагатися заганяти їх у кімнату, наприклад – увечері. Але це швидше жартома, дуже позитивно і завжди викликає посмішку. Навчання Порода тервюрен потребує правильного виховання, що необхідно як набуття навичок і запам’ятовування команд, але й формування характеру. Важливо бути з собакою добрим і справедливим господарем, тому що ця порода категорично не сприймає грубих методів спілкування та побоїв, і дуже гостро відчуває несправедливість. Крім того, вони взагалі відрізняються високою емоційною чутливістю. Негатив накопичується і ламає характер собаки, роблячи її боязкою та замкненою, але це лише одна сторона медалі. Адже глибоко пригнічений душевний біль згодом може вистрілити, собака стане некерованим, наробить бід і ніхто не може сказати, що стане вторинною причиною. Хоча, з породою тервюрень подібне трапляється вкрай рідко. Швидше тварина замкнеться у собі і просто часто ігноруватиме господаря. Вони можуть вивчити безліч різних команд, адже не дарма їх використовують у пошукових операціях та як помічників для інвалідів. Довга вовна потребує вичісування мінімум два – три рази на тиждень. Як правило, стрижка не потрібна. Ці собаки досить сильно линяють, і деякі люди навіть в’яжуть шкарпетки, рукавиці та шарф із цієї вовни, до речі, дуже теплі та м’які. Очі потрібно очищати щодня, вуха 2-3 рази на тиждень, підрізати пазурі тричі на місяць і купати собаку щонайменше один раз на тиждень. Не рекомендуються для міста чи проживання у квартирі. Тервюрен почувається найкраще в сільській місцевості з роботою та достатнім місцем, щоб безпечно блукати, бігати, працювати та грати. Поширені захворювання Порода собак тервюрен має схильність до деяких захворювань, хоча зазвичай це здорові та сильні тварини: дисплазія кульшового суглоба; вада розвитку тазостегнового суглоба; дисплазія ліктя; прогресуюча атрофія сітківки, що викликає втрату зору та сліпоту; Епілепсія.