Такса порода собак - Все про собак

Історія такси

Такса — одна з найвпізнаваніших порід собак у світі. Її легко впізнати за видовженим тілом, короткими лапами, довгою мордою, висячими вухами й дуже виразним поглядом. Попри невеликий розмір і чарівну зовнішність, такса має серйозне мисливське минуле, сміливий характер і сильну волю.

Батьківщиною породи вважається Німеччина. Саме там ще в XV столітті собак такого типу почали використовувати для полювання на борсуків. Німецька назва Dachshund буквально перекладається як “борсуча собака” або “борсучий мисливець”: Dachs — борсук, Hund — собака.

Таксу створювали як підземну мисливську породу. Її довге тіло, короткі сильні лапи й вузький корпус дозволяли проникати у нори, пересуватися вузькими ходами й виганяти або атакувати здобич під землею. Для такої роботи собаці були потрібні не лише фізичні особливості, а й сміливість, самостійність, сильний голос і впертість.

Попри компактні розміри, такси проявляли неабияку хоробрість. Вони могли працювати в норах, де стикалися з борсуками, лисицями та іншими тваринами, здатними серйозно травмувати собаку. Саме тому в породі сформувалися наполегливість, рішучість і здатність приймати рішення без постійної команди людини.

Такси використовувалися не лише для полювання на борсуків. Вони також брали участь у полюванні на лисиць, зайців і навіть диких кабанів. Для більшої дичини могли використовувати міцніших і важчих собак, тоді як для дрібнішої роботи підходили менші представники породи.

Протягом століть селекцією такс займалися переважно німецькі мисливці та лісники. Вони прагнули створити ідеального підземного мисливця: достатньо малого, щоб пролазити у вузькі нори, але достатньо сильного, щоб протистояти здобичі.

З часом порода стабілізувалася, і такси почали поділятися за розміром та типом шерсті. Сьогодні існують стандартні, мініатюрні й кролячі такси, а також три основні типи шерсті: гладкошерста, довгошерста й жорсткошерста.

У формуванні породи могли брати участь різні мисливські собаки, тер’єри, бассетоподібні собаки та спанієлі. Ймовірно, саме завдяки домішці спанієлів з’явилася довгошерста такса, а завдяки тер’єрам — жорсткошерстий тип.

Особливою перевагою гладкошерстих такс була міцна й еластична шкіра, яка допомагала уникати травм під час роботи в норах. Ця практична риса добре підкреслює справжнє призначення породи.

Сьогодні такса майже не використовується як мисливська собака в побутовому житті, але її характер усе ще зберігає мисливські риси: цікавість, сміливість, любов до копання, азарт, самостійність і наполегливість. Саме тому такса — не просто маленька собака-компаньйон, а активна, розумна й дуже харизматична порода з великим характером.

Опис

Стандартна такса: вага приблизно 7–10 кг

Мініатюрна такса: вага приблизно 4–5 кг

Кроляча такса: вага приблизно 3–4 кг

Такса — невелика собака з дуже характерною будовою тіла. Її головні ознаки — видовжений корпус, короткі лапи, глибока грудна клітка, довга морда, висячі вуха й уважний вираз очей. Попри компактність, такса має міцну мускулатуру, хороший кістяк і впевнену поставу.

Корпус у такси довгий, але сильний. Грудна клітка глибока й добре розвинена, що забезпечує витривалість і хороший об’єм легень. Спина має бути міцною, без провисання. Кінцівки короткі, але потужні, пристосовані до копання й руху в норах.

Голова видовжена, з плавним переходом до морди. Очі середнього розміру, темні, живі й виразні. Погляд такси часто здається розумним, уважним і трохи хитрим. Вуха довгі, м’які, висячі, прилягають до щік.

Хвіст зазвичай довгий, тримається природно, продовжує лінію спини й допомагає зберігати баланс під час руху.

За типом шерсті такси бувають:

гладкошерсті — з короткою, щільною, блискучою шерстю;
довгошерсті — з м’якою, довшою шерстю, очосами на вухах, лапах і хвості;
жорсткошерсті — з грубою шерстю, підшерстком, борідкою й бровами.

Забарвлення можуть бути різними:

руде;
чорне з підпалом;
коричневе з підпалом;
кабаняче;
мармурове;
тигрове;
кремове;
шоколадне;
палеве.

Такса виглядає маленькою, але має міцну будову, виразний характер і справжню мисливську поставу. Її зовнішність не випадкова: кожна риса формувалася для роботи під землею.

Особистість

Такса — маленька собака з великим характером. Вона розумна, смілива, харизматична, віддана й дуже наполеглива. Її впертість не є випадковою: порода створювалася для роботи в норі, де собака мала самостійно приймати рішення, не чекаючи команди від людини.

До своєї родини такса дуже прив’язується. Вона любить бути поруч із людьми, спостерігати за всім, що відбувається вдома, брати участь у прогулянках, іграх і щоденних справах. Часто такса обирає одну людину як головну, хоча може тепло ставитися до всієї сім’ї.

Такса дуже кмітлива. Вона швидко розуміє правила, але так само швидко знаходить способи їх обійти, якщо їй це вигідно. Саме тому власнику потрібні послідовність, терпіння й почуття гумору.

До дітей такса може ставитися добре, якщо дитина поводиться з нею обережно й поважно. Через довгий корпус і вразливу спину породу не варто залишати з дуже маленькими дітьми без нагляду. Дитину потрібно навчити не тягнути собаку за лапи, не піднімати неправильно й не стрибати поруч із нею.

З іншими собаками такса може ладнати, особливо якщо була соціалізована з раннього віку. Проте іноді вона може поводитися сміливо навіть із більшими собаками, не усвідомлюючи різниці в розмірі.

З котами мирне співіснування можливе, якщо знайомство відбулося рано. Але через мисливський інстинкт такса може переслідувати дрібних тварин, птахів, гризунів або незнайомих котів.

Такси часто люблять копати. Це природна риса породи, пов’язана з норною роботою. Якщо у дворі є м’яка земля, клумби або нори, собака може з великим захопленням досліджувати їх.

Такса також може бути голосною. Вона має гучний, виразний гавкіт і може попереджати про гостей, сторонні звуки або рух біля дверей. Через це порода може бути хорошою маленькою сторожовою собакою, хоча головне її призначення сьогодні — компаньйонство.

Такса підходить людям, які хочуть розумну, веселу й віддану собаку, але готові до впертості, контролю ваги, догляду за спиною та послідовного виховання.

Навчання та дресирування

Навчання такси потрібно починати з перших днів появи цуценяти в домі. Попри невеликий розмір, це не “диванна іграшка”, а розумна й самостійна мисливська порода, яка потребує правил.

Такса швидко запам’ятовує команди, але може не виконувати їх, якщо не бачить сенсу або вважає, що має цікавішу справу. Особливо складно утримати увагу, коли поруч є запах, білка, кіт або можливість щось викопати.

Найкращий підхід — позитивне підкріплення, терпіння й послідовність. Ласощі, похвала, гра та короткі цікаві заняття працюють значно краще, ніж крик чи покарання. Грубе ставлення може зробити таксу впертою або недовірливою.

Рекомендації щодо дресирування:

Починайте навчання з раннього віку.
Привчайте до клички, нашийника й повідця.
Навчайте базових команд: “До мене”, “Сидіти”, “Лежати”, “Поруч”, “Чекати”, “Не можна”.
Особливу увагу приділяйте команді “До мене”.
Не дозволяйте тягнути повідець.
Контролюйте копання в небажаних місцях.
Не заохочуйте надмірний гавкіт.
Не дозволяйте стрибати з дивана або ліжка.
Проводьте короткі заняття по 10–15 хвилин.
Чергуйте команди з іграми та нюховими вправами.

Такса може добре проявляти себе в:

базовому послуху;
нюхових іграх;
пошуку ласощів;
трюках;
прогулянках новими маршрутами;
контрольованих іграх з іграшками;
інтелектуальних головоломках;
норних тренуваннях у безпечних умовах.

Важливо навчити таксу не стрибати з висоти. Через видовжений корпус і схильність до проблем із хребтом стрибки з меблів, різкі приземлення й біг сходами можуть бути небезпечними.

Головна мета виховання — сформувати керовану, впевнену й слухняну таксу, не ламаючи її природну індивідуальність.

Чим годувати таксу

Такса — порода з видовженим корпусом і схильністю до проблем зі спиною, тому харчування має бути спрямоване на підтримку нормальної ваги, м’язів, суглобів, хребта, зубів, травлення та шкіри. Надмірна вага для такси особливо небезпечна, адже вона створює додаткове навантаження на міжхребцеві диски.

Раціон має бути якісним, збалансованим і контрольованим за калорійністю. Такси часто люблять ласощі й можуть легко переїдати, тому власнику важливо стежити за порціями.

Основні потреби

Тваринний білок 24–30 % для підтримки м’язів.
Жири 10–16 % для енергії без набору зайвої ваги.
Глюкозамін і хондроїтин для суглобів.
Омега-3 та Омега-6 жирні кислоти для шкіри й шерсті.
Біотин, цинк і вітаміни групи B для якості шерсті.
Легкозасвоювані інгредієнти для стабільного травлення.
Компоненти для здоров’я зубів і ясен.
Помірна калорійність для контролю ваги.
Достатня кількість води щодня.

Чого слід уникати

Перегодовування.
Надлишку ласощів.
Частого годування зі столу.
Постійного доступу до калорійної їжі.
Жирної, смаженої, копченої, гострої та солоної їжі.
Шоколаду, цибулі, часнику, винограду та родзинок.
Трубчастих кісток.
Дешевих кормів із великою кількістю наповнювачів.
Різкої зміни корму без поступового переходу.
Набору зайвої ваги після стерилізації.

Дорослу таксу зазвичай годують 2 рази на день. Ласощі для навчання потрібно враховувати в добовій нормі. Якщо собака починає набирати вагу, варто переглянути порції, активність і кількість смаколиків.

Догляд

Догляд за таксою залежить від типу шерсті, але загалом порода не є складною в утриманні. Найважливіше — контролювати вагу, берегти спину, регулярно доглядати за вухами, зубами, кігтями та забезпечувати помірну активність.

Гладкошерсту таксу достатньо вичісувати 1 раз на тиждень м’якою щіткою або рукавицею. Довгошерсту таксу потрібно розчісувати 2–3 рази на тиждень, особливо за вухами, на хвості, лапах і животі. Жорсткошерстій таксі потрібне регулярне вичісування та тримінг кілька разів на рік.

Основні рекомендації:

Гладкошерсту таксу вичісувати 1 раз на тиждень.
Довгошерсту таксу розчісувати 2–3 рази на тиждень.
Жорсткошерсту таксу тримінгувати кілька разів на рік.
Купати приблизно раз на 1–2 місяці або після сильного забруднення.
Використовувати м’який шампунь для собак.
Оглядати вуха 1 раз на тиждень.
Оглядати очі кілька разів на тиждень.
Чистити зуби 2–3 рази на тиждень.
Підстригати кігті кожні 3–4 тижні.
Оглядати лапи після прогулянок.
Регулярно проводити обробку від кліщів, бліх і гельмінтів.
Контролювати вагу.

Через довгий корпус таксі потрібно берегти хребет. Бажано не дозволяти собаці часто стрибати з дивана, ліжка або високих поверхонь. Для доступу на меблі краще використовувати спеціальні сходинки або пандус.

Фізична активність потрібна щодня, але без надмірних стрибків і перевантажень. Дорослій таксі зазвичай достатньо 1 години активності на день, розділеної на кілька прогулянок.

Підійдуть:

спокійні прогулянки;
нюхові ігри;
пошук ласощів;
ігри з іграшками;
тренування команд;
прогулянки новими маршрутами;
легкі інтелектуальні завдання.

Такса може жити у квартирі або приватному будинку. У дворі важливо стежити, щоб собака не копала небезпечні ями й не тікала через підкопи.

Стрижка та грумінг такси

Грумінг такси залежить від типу шерсті. У породи є три різновиди: гладкошерста, довгошерста й жорсткошерста. Кожен тип потребує різного догляду, але всім таксам потрібні гігієна лап, вух, зубів і кігтів.

Гладкошерста такса

Гладкошерста такса має коротку щільну шерсть, яка не потребує стрижки. Достатньо:

вичісувати шерсть гумовою рукавицею;
протирати після прогулянок;
купати за потреби;
оглядати шкіру;
підтримувати чистоту лап і живота.

Стригти гладкошерсту таксу не потрібно.

Довгошерста такса

Довгошерста такса має м’яку шерсть із очосами на вухах, лапах, животі й хвості. Її потрібно регулярно розчісувати, щоб не утворювалися ковтуни.

Допускається гігієнічна обробка:

шерсті між подушечками лап;
ділянки під хвостом;
кінчиків шерсті на лапах;
сплутаних ділянок, якщо їх неможливо розібрати.

Повністю коротко стригти довгошерсту таксу не варто без потреби, адже це змінює природний вигляд.

Жорсткошерста такса

Жорсткошерста такса має грубу шерсть, підшерсток, борідку й брови. Для підтримання правильної структури шерсті їй потрібен тримінг — видалення відмерлого жорсткого волосся.

Тримінг проводять кілька разів на рік або за рекомендацією грумера. Часте гоління машинкою небажане, бо може погіршити якість шерсті.

Типові помилки власників

Рідкісне розчісування довгошерстої такси.
Відсутність тримінгу у жорсткошерстої такси.
Часте купання агресивними шампунями.
Ігнорування догляду за вухами.
Перегодовування.
Дозвіл на часті стрибки з висоти.
Відсутність контролю ваги.
Неправильне піднімання собаки на руки.

Правильний грумінг допомагає зберегти здорову шерсть, чисту шкіру, охайний вигляд і комфорт такси.

Поширені захворювання

Такса загалом є активною й життєрадісною породою, але через особливу будову тіла має схильність до певних захворювань. Найбільше уваги потрібно приділяти хребту, вазі, суглобам, шкірі, зубам і нервовій системі.

Найпоширеніші проблеми:

Міжхребцева дископатія — одна з найтиповіших проблем такс, пов’язана з видовженим корпусом і навантаженням на хребет.
Ожиріння — особливо небезпечне для породи, бо посилює навантаження на спину, серце, печінку й підшлункову залозу.
Остеопороз — ослаблення кісткової тканини, яке може підвищувати ризик травм.
Епілепсія — неврологічний розлад, який може проявлятися судомами.
Чорний акантоз — шкірне захворювання з потемнінням і потовщенням ділянок шкіри.
Проблеми із зубами — зубний камінь, запалення ясен і неприємний запах із рота.
Ложна вагітність — гормональний стан, який може виникати у сук.
Пателярна нестабільність — зміщення колінної чашечки, яке може спричиняти кульгавість.
Алергії — можуть проявлятися свербежем, висипаннями або проблемами з травленням.

Ознаки, які не варто ігнорувати:

небажання стрибати;
біль при дотику до спини;
скутість рухів;
кульгавість;
волочіння задніх лап;
різкий набір ваги;
судоми;
потемніння шкіри;
свербіж;
неприємний запах із рота;
млявість;
зміна ходи.

Профілактика включає контроль ваги, якісне харчування, помірні навантаження, уникнення стрибків із висоти, правильне піднімання собаки, догляд за зубами, регулярні ветеринарні огляди й уважне спостереження за рухами такси.

Цікаві факти

Такса походить із Німеччини.
Назва Dachshund означає “борсуча собака”.
Породу виводили для полювання в норах.
Такси бувають гладкошерсті, довгошерсті й жорсткошерсті.
За розміром існують стандартні, мініатюрні та кролячі такси.
Такса має гучний голос і може бути хорошою маленькою сторожовою собакою.
Порода зберегла сильний мисливський інстинкт.
Такси часто люблять копати.
Зайва вага для такси особливо небезпечна через навантаження на хребет.
Головні риси такси — сміливість, кмітливість, відданість, впертість і впізнавана зовнішність.

Чи знали ви?

Такса може виглядати як маленька домашня улюблениця, але за характером вона залишається справжньою мисливською собакою. Її впертість, сміливість і любов до копання — це не недолік, а спадок норної роботи.

Саме тому такса потребує не лише любові, а й чітких правил, контролю ваги та уважного ставлення до хребта.

Висновок

Такса — розумна, смілива й дуже харизматична порода з німецьким мисливським походженням. Вона поєднує компактний розмір, яскраву зовнішність, відданість родині, впертий характер і сильний інстинкт дослідника.

Це собака для людей, які готові до послідовного виховання, контролю ваги, регулярних прогулянок і турботи про спину. Такса може чудово жити у квартирі, але потребує активності, уваги й правильного догляду.

За відповідального ставлення такса стане вірною компаньйонкою, веселою сімейною собакою та маленькою особистістю з великим характером, яка щодня даруватиме власнику енергію, любов і трохи впертої таксячої чарівності.