Керн тер'єр порода собак

Історія породи керн тер’єр

Керн тер’єр виник приблизно у 1800 році в Шотландії, на острові Скай. Його походження пов’язують із Мартіном Мак-Лаудом. У ті часи всіх тер’єрів у Шотландії об’єднували під назвою «шотландський тер’єр», а поділ на породи з’явився пізніше. У 1873 році тер’єрів почали класифікувати на скай-тер’єрів і денді-дінмонт-тер’єрів, і вже згодом у групі скай-тер’єрів виокремили кернів, скотч-тер’єрів і вест-хайленд-уайт-тер’єрів. Відмінності між ними полягали, головним чином, у забарвленні.

У 1881 році для цих порід створили клуб, а перший офіційний стандарт затвердили в 1892 році. У 1912 році керн тер’єра визнали окремою породою. Назва походить від кам’яних куп (кернів), у яких ховались пацюки — основна здобич цих тер’єрів. До 1917 року в Англії та США дозволяли схрещування кернів із вестами, але пізніше це заборонили. До речі, саме керн тер’єр грав Тото у фільмі «Чарівник країни Оз».

Опис

Кобелі: компактні, з міцним корпусом, короткими лапами, які здаються ще коротшими через довгу шерсть. Вуха стоячі, морда злегка приплюснута, хвіст коротший за середній, спрямований вгору. Вага — до 7,5 кг.

Суки: трохи менші й легші, але з таким же щільним статурою. Вага — близько 6,5 кг. Забарвлення шерсті: кремове, пшеничне, руде, сіре або майже чорне.

Особистість

Керн тер’єр — щасливий маленький собака, який обожнює свою родину. Він прагне бути частиною всіх сімейних справ, але водночас має сильну незалежність. Схильний до гучного гавкання, тож варто одразу привчати його спати окремо. Як справжній тер’єр, має потяг до полювання на дрібних тварин і риття ям, тож власникам приватних будинків варто бути обережними в саду.

Собака енергійна, весела, із сильно розвиненою інтуїцією. Вона добре ладнає з дітьми, але незнайомців сприймає з обережністю. Керн тер’єр — чудовий сторож: хоч і не зможе зупинити зловмисника, але завчасно попередить гавкотом. Високий інтелект і цікавість до всього навколишнього роблять його уважним і чуйним компаньйоном.

Навчання та дресирування

Жвавий та незалежний характер керн тер’єра потребує чіткого виховання з раннього віку. Якщо не сформувати авторитет господаря, собака може ігнорувати команди, красти їжу чи гавкати ночами. Найкраще підходять короткі веселі тренування з елементами гри по 15–20 хвилин кілька разів на день. Важливо підтримувати позитивний настрій, бути терплячим і послідовним.

Чим годувати керн тер’єра

Основні потреби: раціон має бути збалансованим, із помірною калорійністю, аби уникнути набору ваги. Бажано включати тваринні білки, жирні кислоти для шерсті, та інгредієнти для підтримки суглобів та печінки.

Догляд

Керн тер’єр потребує регулярного вичісування 1–2 рази на тиждень. Очі очищують щодня або за потреби, вуха — 2–3 рази на тиждень. Кігті підрізають тричі на місяць. Купання проводять раз на тиждень або частіше, якщо собака часто гуляє на вулиці.

Поширені захворювання

Попри загальну витривалість, керн тер’єри можуть бути схильні до певних спадкових хвороб:

Черепно-нижньощелепна остеопатія — порушення розвитку щелеп, що проявляється в молодому віці.
Крипторхізм — неопущення яєчок у кобелів.
Хвороба Краббе (глобоїдна лейкодистрофія) — рідкісне, але тяжке генетичне порушення нервової системи.
Гіпотиреоз — може викликати ожиріння, алопецію, епілепсію, млявість і шкірні проблеми.
Хвороба Легга-Кальве-Пертеса — порушення кровопостачання стегнової кістки.
Вивих колінної чашечки — часто спостерігається в дрібних порід.
Офтальмологічні хвороби — меланоз очей, вторинна глаукома у віці 7–12 років.
Портосистемний шунт печінки — патологічний кровообіг, який впливає на метаболізм.

Висновок

Керн тер’єр — компактний, енергійний собака з великим серцем. Він обожнює бути частиною родини, має розвинений інтелект, чудово ладнає з дітьми й є надійним сторожем. За правильного виховання стане активним, веселим і вірним другом на довгі роки.

Керн тер’єр