Історія породи доберман

Доберман — порода, що виникла завдяки зусиллям Луїса Добермана з міста Апольда (Німеччина) у 1870-х роках. Йому був потрібен відданий охоронець, тому він схрестив ротвейлера, німецького пінчера, тер’єрів і, ймовірно, ще кілька порід. Хоча точна формула залишилась невідомою, результат перевершив усі очікування — з’явився розумний, енергійний та сміливий собака. Уперше породу представили на виставці у 1876 році, офіційне визнання в Німеччині доберман отримав у 1900 році. Після Першої світової війни німецька популяція різко скоротилась, і саме США зберегли породу. Пізніше добермани активно служили у поліції, армії, брали участь у війнах, а також завойовували виставки. Спочатку порода носила назву «доберман-пінчер», але згодом частину «пінчер» вилучили.

Опис

Кобелі: зріст 68–72 см, вага 40–45 кг.
Суки: зріст 63–68 см, вага 32–35 кг.

Доберман — собака з атлетичною, підтягнутою статурою. Високий, м’язистий, із довгими ногами, глибокою грудною кліткою. Голова витягнута, вуха зазвичай купуються, як і хвіст. Шерсть коротка, гладенька, притиснута до тіла. Основні кольори — чорний або коричневий з рудими підпалинами.

Особистість

Доберман — відданий охоронець і розумний компаньйон. У сім’ї — лагідний, уважний і турботливий, має сильну прив’язаність до господарів. Нерідко бере на себе роль захисника — навіть без спеціального навчання. Завдяки інтелекту легко навчається, добре запам’ятовує команди і швидко адаптується до вимог. Потребує фізичного й ментального навантаження, ранньої соціалізації та стабільного виховання. Добре ладнає з дітьми, до інших тварин ставиться терпимо при правильному знайомстві.

Навчання та дресирування

Добермани — слухняні та здатні до високого рівня навчання. Вони із задоволенням виконують команди, особливо якщо процес побудований на повазі та заохоченні. Уміють зосереджуватись, люблять працювати «на результат». Придатні як для базового слухнянства, так і для професійної охорони. Важливо не допускати одноманітності, чергувати фізичні вправи з інтелектуальними завданнями. Агресія у дресурі — неприйнятна. Доберман має чудовий потенціал і прагне догоджати господарю.

Чим годувати добермана

Основні потреби:
Це активна, велика собака з високими енергетичними потребами. Потрібен корм із якісним м’ясом, низьким вмістом зерна, збагачений глюкозаміном, хондроїтином і омега-жирами для суглобів, серця та шкіри.

Рекомендовані корми для добермана:


– Orijen Original або Six Fish
– Farmina N&D Ancestral Grain Chicken & Pomegranate Medium & Maxi
– Acana Sport & Agility Recipe
– Brit Fresh Beef with Pumpkin Active
– Monge Maxi Adult Chicken & Rice

Заборонено:
Солодке, кістки, залишки зі столу, жирна їжа, сіль, сирі яйця, виноград, авокадо. Надлишок білка або нестача вітамінів можуть провокувати проблеми з серцем та суглобами.

Догляд

Шерсть коротка, вичісувати раз на тиждень м’якою щіткою. Купати 1–2 рази на тиждень або за потреби. Очі очищати щодня, вуха — 2–3 рази на тиждень. Пазурі підрізати кожні 10 днів. Добермани мерзнуть узимку — потрібен комбінезон для прогулянок. Потребують тривалих активних прогулянок — мінімум 1,5 години щодня.

Поширені захворювання

  • Кардіоміопатія (захворювання серця)
  • Дисплазія кульшового суглоба
  • Хвороба фон Віллебранда (згортання крові)
  • Синдром Вобблера (нестабільність шийного відділу хребта)
  • Прогресуюча атрофія сітківки
  • Здуття шлунка (GVD)
  • Генетичний альбінізм
  • Кольорова алопеція (втрата шерсті у синьому або палевому окрасі)

Висновок

Доберман — розумний, елегантний і безмежно відданий собака. Ідеально підходить для активної сім’ї або як службовий/охоронний пес. Потребує фізичних навантажень, любові, стабільного виховання та чіткої структури. Відповідальний власник зможе розкрити його потенціал і виховати надійного друга на багато років.